Узурпація влади в Україні

УЗУРПАЦІЯ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Узурпація (лат.uzurpatio - привласнення) – протизаконний захват чи привласнення собі чужих прав на що-небудь („Словник іноземних мов” ДВИНС, під. ред. проф. Льохіна та Петрова, Москва 1949 рік).

20 червня 1978 року була прийнята Конституція УРСР, яка діяла до 28 червня 1996 року, тоб-то до моменту прийняття нової Конституції України.
З 1918 року і до 1991 року Україна була парламентською республікою.
З 1991 по 2004 рік Україна була Президентсько-парламентською республікою, а з грудня 2004 року є парламентсько-перезидентською республікою.

Яка ж була структура влади в Конституції УРСР?
Влада належала народу при керівній і направляючій ролі КПРС.
Існували три види здійснення народовладдя: вибори, всенародне обговорення і всенародне голосування (референдум).
Виборність була усіх гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової.
До законодавчої влади обирались народні депутати (Верховна Рада УРСР, Обласні ради, районні ради, сільські та селищні ради) терміном на п’ять років. Представництво було обов’язковим: – робітники, селяни, службовці; - по статі та по віку; - члени КПРС та безпартійні порівну.
Основою формування влади існувало положення, що не можна одні особі обиратись до влади більше як два рази підряд.
Україна до 24.08.1990 року (Акт проголошення незалежності) була парламентською республікою, де вся влада і майно належали народу.
Вищим органом влади (законодавча влада) була Верховна Рада УРСР та місцеві ради, куди обирались народні депутати терміном на п’ять років і вони працювали не на постійній основі (їм не платилась заробітна плата та інше утримання, як тепер).
Народних депутатів було значно більше ніж 450, вони обирались безпосередньо і працювали на сесійній (не постійній) основі. Їм оплачувались тільки витрати на сесіях (проїзд, проживання, харчування та інше необхідне).
Вищим виконавчим органом влади (виконавча влада) був Кабінет Міністрів УРСР, якому підпорядковувались виконавчі комітети відповідних місцевих рад. Він мав право законодавчої ініціативи, формував і виконував бюджет, управляв власністю та грошима.
Призначення міністрів та інших посадовців на посади відбувалось Верховною Радою або відповідними виконкомами за рекомендацією КПРС.
Судовий орган влади складався із загальних судів (Верховний суд, обласний суд, районний суд) та арбітражних судів (судова влада).
Судді районів обирались народом раз на десять років, а народні засідателі раз на п’ять років із числа громадян.
Суддів до вищих судів обирали народні депутати відповідних рад.
Національний банк і гроші були підпорядкований уряду.
Власність належала всім громадянам порівну.
В Україні практично була влада однієї партії КПРС.
До 1991 року існувала узурпація влади в Україні з боку КПРС.
Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки. Верховна Рада України ПОСТАНОВИЛА: 1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. 2. Утворити Міністерство оборони України.3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету міністрів і Національного банку України.
Акт проголошення незалежності України. „Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення”.
Всеукраїнський референдум про проголошення незалежності України відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?" Текст Акту проголошення незалежності України, що був прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі прийняли участь 31 891 742 (або 84,18%) виборців, з яких 28 804 071 (або 90,32%) проголосували "За". Одночасно з референдумом відбулись вибори Президента України, у яких на посаду Президента був обраний Леонід Кравчук.
На всеукраїнський референдум питання змін до Конституції УРСР 1978 року не вносилось і народ згоди на це не давав. Відбувся перший етап узурпації влади в Україні.
Україна стала незалежною країною і стала формуватись як така у світі.
Почалось формування нового етапу розвитку на багатопартійній основі. Створилось більше 3 десятків партій, а саме на чолі з народними депутатами та директорським корпусом, які і були при владі.
Верховна Рада України стала постійно діючим законодавчим органом влади в Україні, але в Конституцію УРСР зміни не внеслись з цього приводу.
Верховна Рада України узурпувала собі всю повноту законодавчої влади, відсторонивши КПРС та народ.
ВРУ внесла зміни до Конституції УРСР 1978 року і створила інститут Президента України без згоди народу. Таким чином була змінена структура влади з парламентської на президентсько-парламентську. Президент став головою виконавчої влади в Україні з правом прийняття законів (Указів, розпоряджень, тощо).
Була узурпована законодавча влада без згоди народу.
Перший етап узурпації влади в Україні.

Другим етапом узурпації влади в Україні була узурпація виконавчої влади.
Через створення інституту Президента України, як голови виконавчої влади в Україні, були ліквідовані виконавчі комітети місцевих рад, а створені Державні адміністрації, які підпорядковувались виключно Президенту України.Указом Президента України від 24 липня 1995 року N 640/95 „Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” такі створені відповідно до пункту 5 статті 24 та статей 46, 51 і 53 частини I Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України".Знову порушення прав народу та його згоди, а також Конституції УРСР.
Президент України, як інститут, що створений поза волею народу, отримав право видавати Укази та розпорядження, що мали силу закону в Україні.Через дане право не тільки ліквідовані народні виконавчі органи влади, а і система сільськогосподарських підприємств, відібрана земля у народу через прийняття Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10 листопада 1994 року за N 666/94.
Судова гілка влади також узурпована на сонові внесених змін до Конституції УРСР 1978 року згідно з Законами N 8303-11 від 24.10.89, N 404-12 від 24.10.90, N 2462-12 від 17.06.92, N 4013-12 від 24.02.94, N 171/94-ВР від 21.09.94 ).
Стаття 150 Конституції УРСР 1978 року встановлювала, що всі суди України утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів.
У народу узурпована судова влада: - судді не обираються народом, а призначаються владою та їх партіями, інститут народних засідателів взагалі антинародно ліквідований.
Третій етап узурпації.

Надалі відбулась узурпація грошей, народного майна, а взагалі всієї влади.
Після 1991 року поміняли гроші – радянські рублі (які мали золотовалютне забезпечення) на купони (папірці які нічим не забезпечені), чим обікрали населення в Ощадбанку (вклади та облігації займу) та Страхові внески на сотні мільярдів. Так Постановою НБУ від 28 грудня 1991 р. за N 378 „Про заходи у зв'язку з введенням в обіг купонів багаторазового використання” на основі постанов Кабінету Міністрів України і Національного банку України У зв'язку з лібералізацією цін в Росії та з метою захисту споживчого ринку, недостатнім обсягом готівки для виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших виплат і на виконання Постанови Президії Верховної Ради України від 27 грудня 1991 р.N 2024-XII ( 2024-12 ) "Про соціальний захист населення і внутрішнього ринку України з 10 січня 1992 р. купони багаторазового використання для розрахунків населення за продовольчі й промислові товари.
Як ми знаємо з 1991 по 1996 рік інфляція склала більше 10 000%, а куди ділись народні гроші? Відбулась узурпація народної власності через інститут приватизації.
В Конституції УРСР 1978 року питання власності взагалі не розглядались і зміни по даним питанням в Конституцію не вносились взагалі.Законодавча, виконавча та судова гілки влади в Україні, об’єднавшись в інтересах спільної наживи, з 1993 по 1997 роки провели ваучерну приватизацію в Україні через яку на 95% обікрали весь народ. Було відкрито 51 мільйон іменних приватизаційних рахунків, а далі випущено таку ж кількість іменних приватизаційних сертифікатів, відповідно до яких Держава Україна гарантувала своїм громадянам їх право отримати частину державної та комунальної власності. Вартість приватизаційного сертифіката за цінами на 01.11.1993 року складав 54 000 доларів США, або радянських рублів (золотовалютних).Всі приватизаційні рахунки і сертифікати і були іменними, але органи влади в Україні не виконали своїх гарантій і 95% народу взагалі були залишені без власності.Після 1997 року держава продовжує продавати власність, але гроші народу не віддає, а направляю до бюджету, чим також порушую Конституцію України 1996 року та закони України, бо коли продається власність, то її власники мають отримати за це реальні гроші.Інтелектуальну власність держава взагалі передала в користування при приватизації безоплатно. Ще дуже велика частка державного майна не реалізована (земля, вода, ліси, надра, наука, культура, спорт, медицина, профспілкове та кооперативне майно, державні банки та інші державні установи, підприємства, армія та обброєння та багато іншого) і хтось продовжує цим незаконно користуватись, отримуючи великі гроші.
Це також узурпація наших громадських прав з боку влади.
Четвертий етап узірпації влади - майновий.

Узурпація бюджетної системи. П'ятий етап узурпації влади.
Конституцією України 1996 року була введена в дію стаття 95 відповідно до якою бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Законодавча, виконавча та судова гілки влади узурпували у народу та територіальних громад дане конституційне право і продовжують використовувати бюджетні кошти на свої цілі, в тому числі і партійні.Якби дана система працювала, то вкрасти народу було б вже не можливо.Ми всі громадяни маємо бути учасниками бюджетної системи з 1996 року, але у нас наше право узурпували і ми нічого не отримуємо. Ми не є учасниками бюджетної системи, а це пряма норма Конституції України 1996 року.В даний час узурпована бюджетна система не тільки у громадян, а і територіальних громад - у місцевих бюджетів центральною владою. Узурпована податкова система в Україні.В УРСР існував практично один податок – подохідний із заробітної плати громадян.Все інше належало державі.При утворенні України ті, хто захопив владу і майно, вирішили створити свою систему податків, взявши за основу податкову систему Заходу, але при цьому забувши, що майно належить державі.Влада узурпувала право народу визначати справедливі податки.
В Західній моделі оподаткування існують три принципи: - податки платять усі (в тому числі і держава через власність), податки платять з доходів і власності, а також невідворотність покарання при несплаті податків.В Україні влада встановила такі податки при яких основним їх платником стали прості люди, а бізнес створив систему при якій він практично податки не платить, бо прибутків у підприємствах практично не існує.Влада зробила громадянина винним і безправним в системі сплаті податків. Через узурпацію влади держава запровадила унікальну модель – громадянин – підприємець через яку створена спрощена система оплати податків.Поняття підприємець є незаконним взагалі в Конституції України. Є поняття громадянин, а також його права та обов’язки. В Україні влада відмовилась ввести податок з майна, бо як узурпатори можуть прийняти закон, щоб платити за майно, яке вони вкрали у народу. В податковій системі для громадян відсутнє таке поняття як витрати, а тільки доходи. Тоб-то громадянин має тільки обов’язок платити з доходу, а її витрати владу не цікавлять.Чи може мати майбутнє країна і народ, які через податки себе обманюють. Узурпація підприємницької діяльності – ліцензування, як одна з корупційних моделей влади впливати на народ і його гнобити. Щоб щось робити, громадянин вимушений звертатись до чиновника узурпатора, який має визначати чи має право громадянин. Крім того громадянин ще має сплачувати за це і кожного разу гроші. Постає питання: - „Так хто кому служит?”

Шостий етап узурпації владию Узурпація освіти – є найважливішою складовою життя України.
Узурповані освітні програми в середній, спеціальній та вищій школі. Створений механізм ліцензування.Систему освіти в УРСР, яка визнавалась однією з кращих у світі, її наукову та практичну базу практично знищили. Не освітчений народ, або народ, який вивчає ту освіту, яка вигідна владі, є керованим та покірним. У нас узурпували право на освіту, яку практично зробили платною, а грошей на неї не дали.

Сьомий етап ухурпації влади в Україні. Узурпація права на працю.
В УРСР право на працю було основним обов’язком держави і її влади. Всі громадяни на 100% були забезпечені роботою і це був обов’язок кожного.В Україні Конституція також гарантує нам право на працю, але держава від цього питання відсторонилась.Владі не вигідно брати на себе зобов’язання перед громадянами, Тим паче коли її учасники є власниками майна і роботодавцями (капіталістами). Величезні кошти громадяни і підприємства платять на систему зайнятості, але остання є фікцією, яка практично нічого не робить.

Восьмий елемент - Узурпація привілей.
Які були привілеї в УРСР і які вони є в Україні.В УРСР були привілеї для членів КПРС і директорського корпусу. Але ж вони не мали імунітету недоторканості, який би був записаний в законі.В Україні привілеї значно збільшились і тільки для влади.Влада узурпувала собі привілеї – в оплаті своєї праці, у відпочинку, у пенсіях, у медичному забезпеченні, у транспорті, у житлі, а саме головне у своїй недоторканості. Поняття недоторканості і безвідповідальності є синонімами і самим головним питанням нашого життя.Недоторканість законодавчої, виконавчої, судової гілок влади – є нашою ганьбою перед цілим світом.

А самим головним дев'ятим елементом узурпації влади в Україні стала узурпація виборчого права.
В Конституції УРСР всі громадяни мали рівні права вибирати та бути обраним, а в даний час.
Чи є у народу такі кошти, щоб обратись до влади по мажоритарній системі чи пропорційній не має значення.
Що мажоритарна система вимагає величезні кошти на вибори, що пропорційна.
По мажоритарній системі виборів люди могли знати свого депутата, а при пропорційній систему взагалі списки зробили закритими і люди взагалі нікого не знають.

Скоро узурпують і землю, і воду, і повітря, і наше з вами життя!!!


Автори нікого не звинувачують, не переслідують, а тільки інформують.
Ми вважаємо, що виправляти помилки ніколи не пізно, а саме перед народом.
Влада вже сьогодні має визначитись на чиєму вона боці і чи бути їй на далі з народом?

Олександр Пастушенко pastual@gmail.com
Олег Галенко
oleggalenko@gmail.com